Кажуть, шкільні роки чудові. Багато дійсно відчувають ностальгію по школі, але це якщо пощастило з класом і вчителями. Але також школа – це місце, де є однокласники з незручними залицяннями, а ще тобі можуть придумати кличку або несправедливо вліпити двійку. І найгірше, що звільнитися звідти, як з обридлої роботи, ти сам не можеш.
Ми в adme.ru начиталися історій, після яких стало зрозуміло, чому люди не горять бажанням повертатися за шкільну парту. Ну а в кінці вас чекає бонус, який вселяє віру в людство.
- у молодших класах неймовірно подобався хлопчик. Харизматичний, недурний, веселий. Одного разу він облив моє волосся якимись смердючими духами, після цього я ще тиждень відмивалася. Після ридала-адже він так зганьбив мене перед усією школою!через 10 років, коли я, будучи студенткою, приїхала влітку додому, він почав за мною доглядати. Якось сидимо разом, розмовляємо. Тут він видає: “ти моя перша любов. Невже ти так нічого і не зрозуміла?” © підслухано / vk
- у мого малого в класі в минулому році був великий скандал. У соцмережі виклали аудіозаписи з уроків однієї з вчительок. Там був вагон. Закінчилося все звільненням за власним бажанням. Дичина була в тому, що багато батьків встали на захист цієї вчительки під соусом «зате вона знання дає». © dmytro / adme.ru
- навчалася в гімназії-етика, естетика та інше. Наша класна керівниця, молода і діяльна випускниця вузу, задавала додому нам, 7-річним нетямущим, складати вірші. Давала першу сходинку, а далі ми самі. Початок одного вірша врізався мені в пам’ять:»жив хлопчик серед фермопіл”. Загалом, до 3-го класу вся мамина робота ламала голову над твором віршів. © підслухано / vk
- урок російської мови. Відчиняються двері, і заходить комісія з оцінки стану шкільних меблів. Пройшлися по класу і повідомляють, що знижують бал за написи на стільцях. Комісія йде, і вчителька в серцях: “і що ж там написано-то?!”а їй у відповідь:«бобруйська меблева фабрика». Урок був зірваний. © ольга поклонська / facebook
- в 1-му або 2-му класі, коли вчителька читала диктант, вона чітко промовляла пропозиції 2 рази: перший раз — швидко, а другий — повільно. Так ось, я намагався написати пропозицію 2 рази. Написав половину пропозиції і пишу швидко вдруге заново. Ось я дурненький. © adolv / pikabu
«мій перший твір, 1-й клас. Звичайно ж, про маму. І так, вчителька прочитала всьому класу (взагалі всім, напевно), і все поржали».
- мою маму, вчителі математики, призначили директором школи. Ну і з 4-го класу всі однокласники в очі говорили, що хороші оцінки я отримую, тому що я «директорська дочка». А по суті я нуль без палички. І не можна було за себе заступитися, адже я маму зганьблю. Тоді в 5-му класі мама відправила мене в сусіднє село в школу, щоб ніхто нічого не говорив. А взимку я заробила цистит: доводилося йти 2 км пішки по морозу. На випускних іспитах 2 вчителі-чоловіки поставили мені 4 бали зі своїх 3 предметів (всі інші були п’ятірки), тому що вони хотіли бути директором, а призначили мою маму. © світлана фрунзе / facebook
- у нас в початковій школі вчителька не злюбила одного хлопчика. Одного разу вона поставила йому кілок і змусила ходити між рядами і показувати всім свій зошит з цією оцінкою. Що в голові у тієї жінки було? хлопчик в результаті перевівся в іншу школу. © melyfaro / pikabu
- у 2-му класі ставили мюзикл «котячий дім». Я грала в масовці порося, і у нас була пісенька: «ти свиня, і я свиня, всі ми брати-свині». Я журилася, що не отримала роль значніше. З іншого боку, дівчинка, у якої було багато слів, грала козу. І однокласники її досі так звуть. А їй як би 30. Ну не так вже й погано бути в масовці.
- син, 2-й клас, надів в школу кільце дитяче. Вчителька підійшла і запитала, що це таке. І змусила зняти! сказав він мені про це через кілька тижнів тільки. А я і думаю, що це він кільце перестав носити? хоча так просив і чекав його. А воно он що, виявляється. Ненавидячи. © nataliaanna777 / twitter
- пам’ятаю, як наша класна (вчителька англійської) кричала на мою подругу. Подруга потім поїхала в лондон, захистила там докторську і багато років пропрацювала керівником наукової фізичної лабораторії. 40 років минуло, а у мене ця сценка зі шкільного життя все стоїть перед очима. © olgasig / pikabu
- у мене сестра-першокласниця вчилася не в тому класі цілий тиждень, поки додому не прийшла тітка і не запитала, чому сестра в школу не ходить. Маман моя стояла в повному шоці. Потім все з’ясувалося, а сестра так в тому класі і залишилася. © leonid.t / pikabu
- коли я чую розповіді своєї подруги про школу, мене кидає в тремтіння. Її мати була директором гімназії. Подруга була ще дрібною, і якось у неї була температура під 40, але мати все одно змусила її йти в школу. Знання адже важливіше! дівчинка впала в обморок. Найгірше те, що подруга розповідає про це як про щось буденне.
- 60 років тому я прийшла додому зі школи і сказала:— мамо, я буду працювати степанидою іванівною.- ти хочеш бути вчителем? – запитала мама.- ні, я буду працювати степанідою іванівною.я давно на пенсії. У моїх учнів вже є онуки. Багато мені пишуть. Жодного разу не підвищила голос на своїх учнів, як моя незабутня степанида іванівна. © тетяна шмикова / facebook
- у 2-му класі вчителька щодня кричала на мене. Я до ночі сиділа над мокрими від сліз зошитами і не могла зробити елементарних завдань. Батьки перевели мене в іншу школу. А в 5-му класі я поїхала на олімпіаду в першу школу і зайняла 1-е місце. Після цього ставлення вчительки різко змінилося. Коли мій брат потрапив до неї в клас, він став її улюбленцем. Вона і зі мною зараз намагається “подружувати”. Але ті півроку пекла з дитинства не відпускають мене досі. © unknown author / pikabu
- мене одна вчителька ненавиділа жорстко. Я не розуміла чому. Вона мене виганяла з класу просто так, занижувала оцінки, пересаджувала на задню парту (через поганий зір я повинна була сидіти попереду). Потім мені пояснили. Просто у мене і у її дочки, моєї ровесниці, було однакове вроджене захворювання. Тільки мені зробили операцію, і, крім того, що мене звільнили від фізкультури, хвороба ніяк не проявлялася. © анастасія крутікова / facebook
- вчителька молодших класів говорила, що річка лімпопо з віршика вигадана. Потім на географії я була сильно здивована. © alvis / adme.ru
- моїй вчительці закортіло, щоб у всього класу були зошити однакового кольору. Йде перевірка домашки. Один хлопчик все зробив, вона перевірила, потім подивилася на обкладинку: відтінок був недостатньо салатовий, хоча колір був потрібний. Вчителька рве цей зошит навпіл, кидає через півкласу в урну і ставить хлопчикові двійку за — увага! – невиконане домашнє завдання. © marina marina / facebook
Бонус: побільше б таких вчителів
- у 1-й клас я ходила всього-то пару місяців, потім захворіла на грип, він дав ускладнення. Загалом, хворіла я майже півроку. Мама з ніг збилася, у неї ще на руках була моя грудна сестра. І весь цей час моя перша вчителька, яка мене-то толком і не знала, приходила після уроків до нас додому і займалася зі мною. А у неї самої була дочка мого віку, і вона була вагітна другою дитиною. І жила вона на іншому кінці міста. А я одужала, не залишилася на другий рік і навіть відмінницею стала. Майже 50 років минуло, але свою найпершу вчительку я завжди згадую з теплотою.
