Довіра до науки зміцнила віру в псевдонауку

78

Серію з чотирьох експериментів нещодавно провели фахівці університету штату іллінойс в урбані-шампейні (uiuc). Підсумки аналізу їх результатів томас о’брайан( thomas c. O’brien), райан палмер (ryan palmer) і долорес альбаррацін (dolores albarracin) опублікували в журналі journal of experimental social psychology. Сама наукова трапитися з’явиться тільки у вересневому номері рецензованого видання, але її текст вже розміщений онлайн.

Досліди проводили наступним чином. Спочатку дослідники розробили дві фіктивні історії, схожі на реальні і близькі за тематикою до актуальних світових проблем. Перша – про створений в якості біологічної зброї вірус, а друга – про канцерогенні ефекти генетично модифікованих організмів. На основі кожної історії вони створили по два тексти: один, що виглядає як написаний вченими, в якому містилися відсилання на неіснуючі наукові роботи і безліч спеціалізованих термінів, а інший — нібито опублікований якимись абстрактними «активістами».

В експериментах взяли участь від 382 до 605 осіб, розподілених випадковим чином на групи, які отримують або «науковий» текст, або «ненауковий». В силу пов’язаних з пандемією обмежень робота з респондентами проводилася віддалено. Перед прочитанням тестового запису кожен учасник проходив опитувальник, що дозволяє охарактеризувати його ступінь довіри до науки. А після-відповідав на питання, чи вважає він або вона отриманий текст правдивим. В одному з чотирьох “раундів «перед знайомством з» новиною” піддослідних просили поставитися до інформації критично.

Результати виявилися передбачуваними: чим сильніше респондент довіряв науці, тим імовірніше визнавав істиною відверті фейк-ньюс, нехай і написані «науковою» мовою. Серед тих, хто не відрізнявся особливою довірою до науки, статистично значущої різниці в сприйнятті «наукового» і «ненаукового» тексту помітити не вдалося. Що найцікавіше, незалежно від того, як людина спочатку ставиться до авторитету вчених, якщо йому попередньо нагадати про необхідність бути скептиком і мислити критично, він буде обдурений підробленою новиною з набагато меншою ймовірністю.

На думку авторів роботи, ці результати дуже важливі в світлі недавньої проблеми людства — «інфодемії», тобто епідемії конспірології укупі з розквітом фейк-ньюс на тлі пандемії коронавірусної інфекції. Вчені відзначають безумовну необхідність стимулювати в людях довіру до науки, оскільки це підвищує виживаність всього суспільства і його здатність до розвитку. Але робити це необхідно не через пропаганду сліпої віри до будь-якого удаваного авторитетним джерела, а за допомогою популяризації здорового скептицизму і критичного мислення.