Інститут статистичних досліджень та економіки знань нду вше та міносвіти випустили статистичний збірник «індикатори освіти: 2022».
В силу особливостей збору статистики дані наведені в основному за підсумками 2020 року. Витрати на вищу освіту склали 1% ввп росії (всі витрати на освіту – 4,6%). Це можна порівняти з показниками в італії, іспанії, німеччині, франції, японії (0,9 – 1,2%), але нижче, ніж у сша, великобританії, канаді, швеції, республіці корея (1,4 – 2,5%). Державні витрати на одного учня в системі во в порівнянні з 2010 роком зросли на 11,4% в постійних цінах.
Зростає частка студентів, які навчаються за програмами бакалаврату, спеціалітету, магістратури за рахунок бюджетних асигнувань. На початок 2020/2021 навчального року вона становила 47% студентів, десять років тому – 37%.
Серед програм бакалаврату, спеціалітету, магістратури найбільш затребувані спеціальності та напрями підготовки, що відносяться до наук про суспільство, – 41,2% випускників 2020 року отримали кваліфікацію в цьому напрямку (з них більшість – в галузі економіки та управління, юриспруденції). Трохи менше третини (28,4%) обрали спеціальності, пов’язані з інженерною справою, технологіями та технічними науками. За часткою випускників в області ікт росія (5%) знаходиться практично на одному рівні з сша, німеччиною, республікою корея (4,5 – 4,7%).
Російська вища освіта стає більш привабливим для іноземних громадян. Частка зарубіжних студентів, які навчаються за програмами бакалаврату, спеціалітету, магістратури в російських вузах, зросла з 2,3% в 2010/2011 навчальному році до 7,7% в 2020/2021 навчальному році.
Професорсько-викладацький склад бере активну участь у програмах додаткової професійної освіти. Частка працівників, які пройшли підвищення кваліфікації та (або) перепідготовку протягом останніх трьох років, становить 91,4%.
Майже три чверті ппс, що реалізують програми бакалаврату, спеціалітету, магістратури, мають вчений ступінь доктора або кандидата наук, 13,5% з них – особи віком до 35 років.
У розрахунку на одного працівника ппс стабільно припадає 12 студентів, які навчаються за програмами бакалаврату, спеціалітету, магістратури. Істотно вище, ніж в росії, навантаження на одного викладача в таких країнах, як нова зеландія, чехія (по 17 студентів), латвія, франція (по 18), італія, туреччина (по 20).
У дослідженні зазначається, що випускники з вищою освітою частіше влаштовуються за фахом, ніж випускники із середньою професійною освітою (70% по во проти 56-58% по спо), а наявність диплома про вищу освіту позитивно впливає на рівень заробітної плати. У працівників з вищою освітою вона в середньому в 1,6 рази вище, ніж у працівників із середньою загальною освітою.
