Економісти з інституту інституційних досліджень вше, проаналізувавши роботу спільнот територіального громадського самоврядування (тос), дійшли висновку, що вони ефективні переважно там, де жителі готові колективно вирішувати міські питання, а місцева влада активно підтримує такі ініціативи. Про результати свого дослідження вчені розповіли в статті, опублікованій в журналі europe-asia studies.
Результати дослідження показують, що тос відповідає потребі суспільства у благоустрої та розвитку міського простору.
З’явившись на початку дев’яностих років минулого століття як форма реалізації громадянської активності, територіальне громадське самоврядування по сьогоднішній день залишається предметом жвавих дискусій серед економістів, соціологів, політологів і юристів. Тос являє собою визнану державою форму взаємодії місцевої влади і міських спільнот для реалізації колективних ініціатив з благоустрою міських територій, розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства, які недофінансуються регіональними або муніципальними властями, нагадують автори дослідження.
Цей формат виявився затребуваним в російських умовах, особливо в ряді регіонів і міст країни.
Лідером руху тос виявився кіров, де розвинене громадянське суспільство було готове включитися у вирішення накопичених проблем в облаштуванні міських територій
У місті виникло понад 600 таких спільнот, що дало можливість для емпіричного аналізу.
У проектах тос ініціативна група отримує цільовий грант від місцевої влади, який доповнюється власними коштами учасників проекту. У цьому форматі в кірові вдалося значно просунутися в будівництві та утриманні доріг, благоустрої дворів, створенні рекреаційних об’єктів. Таким чином, спільноти тос дозволили зрушити з мертвої точки вирішення багатьох важливих для жителів міських проблем.
Проекти тос виявляються спільними “підприємствами” влади і громадянського суспільства, і їх аналіз призводить до необхідності поставити питання про поділ відповідальності між городянами і міською владою за розвиток міського середовища, про ефективність їх співпраці і про мотиви, що спонукають сторони до участі в спільних проектах.
Автори дослідження з’ясували, що виникненню спільнот тос сприяє специфічна конфігурація норм і цінностей, дещо парадоксально поєднує елементи громадянської культури і готовності колективно брати участь у створенні локальних суспільних благ з громадянською безпорадністю. Тобто з невір’ям жителів міста в можливість домогтися вирішення місцевих проблем з використанням звичайних механізмів підзвітності влади населенню. Тос є прикладом транзакційних відносин між городянами і муніципальною владою, в основі яких лежать патерналістські очікування точкової підтримки місцевих ініціатив органами влади.
Надалі стартовий грант запускає ефект мультиплікатора. В результаті сукупні кошти проектів тос в 2-3 рази перевищують обсяг початкового бюджетного фінансування.
Це вагомий фіскальний аргумент на користь даної моделі, що дозволяє залучити в громадський сектор істотні додаткові ресурси. В ході дослідження також встановлено, що проекти тос значимо підвищують популярність міської влади в очах населення і тому можуть виявитися дієвим і порівняно маловитратним засобом зміцнення підтримки влади серед городян.
Незважаючи на особливості кірова, висновки дослідників можуть виявитися корисними для вдосконалення міського та муніципального управління в інших містах. Головним при цьому є гармонійне вбудовування проектів тос в систему відносин між населенням міст і муніципальною владою, в якій сторони використовують свої порівняльні переваги в розвитку суспільної сфери, доповнюючи, а не підміняючи один одного.
” нас в першу чергу цікавило місце проектів тос у відносинах між міською владою і громадянським суспільством і використання сторонами своїх порівняльних переваг у міському розвитку», — підкреслив професор факультету економічних наук нду вше леонід поліщук.
