Вуглець-унікальний хімічний елемент, атоми якого здатні утворювати різноманітні сполуки один з одним і створювати цілий ряд абсолютно різних простих речовин, такі як графіт, алмаз і цілий ряд інших, менш поширених варіантів. Пару десятиліть тому була отримана ще одна відома аллотропная модифікація вуглецю-графен. Він являє собою плоску гексагональну кристалічну решітку товщиною в один атом.
Теоретично можливі й інші варіанти сполук атомів вуглецю в плоску структуру, хоча досі отримати їх на практиці не вдавалося. Лише тепер одну з них створили вчені з німеччини та фінляндії: ця кристалічна решітка утворена не тільки шестикутниками, але також квадратами і октагонами з чотирма і вісьмома вершинами відповідно. Стаття майкла готфріда (michael gottfried) і його колег опублікована в журналі science.
Умовною одиницею такої структури служать молекули біфенілену, що містять чотирьох – і шестигранні цикли. Тому автори назвали її біфеніленовою мережею (biphenylene network, bn). Її вдалося отримати, обложуючи біфенілен на гладкій золотій підкладці: спершу ці молекули зв’язуються в ланцюжки, після чого окремі ланцюжки зливаються в площину. Цікаво, що ланцюжки мають хіральністю — можуть існувати в двох дзеркальних варіантах — і з’єднуються лише при збігу один з одним.
Перші ж дослідження властивостей bn показали, що вони помітно відрізняються від графена та інших форм вуглецю. Такі структури мають виражені металевими характеристиками: вже при ширині всього в 21 атом решітка проводить електрику, хоча той же графен залишається при цьому напівпровідником. За словами вчених, такі особливості роблять bn перспективним матеріалом для нових видів електроніки та акумуляторних анодів.
