Ануфрієву дали довічне, а литкіну – 24 роки (на момент скоєння злочинів йому ще не виповнилося 18 років). До речі, потім суд пом’якшив покарання до 20 років. Такий ось гуманізм. Він відсидів десятку і наклав на себе руки в іркутській колонії №7:
«вранці 28 листопада в ік-7 засуджений л.1993 року народження, перебуваючи в гуртожитку загону, здійснив спробу суїциду. Черговий фельдшер надав йому медичну допомогу, засуджений був екстрено госпіталізований в міську лікарню, де помер 30 листопада».
До речі, про правосуддя:
За один з їхніх злочинів був засуджений іркутський бомж. Цих маніяків тоді ще не спіймали і слідство притягнуло до справи бездомного, який був взагалі ні до чого. Що характерно, вирок йому винесли ще до результатів генетичної експертизи. Так що у нього були всі шанси на довгу відсидку.
А розрулив ситуацію слідчий євген карчевський-коли упирів вже прийняли, вони зізналися в цьому вбивстві. Він став розкручувати справу, звернув увагу на відсутність результатів експертизи і домігся звільнення невинного.
