Як ви вважаєте що робить чоловік на цій фотографії?
Він видобуває “біле золото”.
А яку саме, ви дізнаєтесь у продовженні.
Цю роботу не назвеш легкою. Годинами, з аквалангом, на самому дні водойм,
де у воді повно пестицидів, а видимість майже нульова.
Ризикуючи заплутатись у водоростях або чим гірше і не маючи можливості навіть
подивитися на манометр акваланга. Періодично стикаючись зі зміями, алігаторами і
кусючими черепахами. Так заробляють собі на хліб з маслом відважні добувачі
“білого золота” — потонулих м’ячів для гольфу.
Взагалі, м’ячі для гольфу — це расходник і коштують недорого.
Але потрібно, проводиться і втрачається цього расходника так багато, що навколо перепродажу
використаних м’ячів склався бізнес на сотні мільйонів доларів.
Спеціалізовані компанії повертають їм товарний вид і продають в рази дешевше нових,
але все одно за гроші. Шанс почати б.у.–життя є тільки у м’ячів, які потрапили у водяні пастки,
звідки гравці їх, звичайно, дістати не можуть. Зате дайвери вивуджують від 2500 до 5000 за зміну.
Приймальники платять центів за 8-10 за штуку, що становить… ну, загалом, від 30 до 100 тисяч
доларів в рік на одного дайвера. Непогано.
Тільки одна річ трохи затьмарює їм життя. Це не труднощі (за такі гроші можна і потерпіти),
і не небезпеки (так, буває, що й тонуть, хоча і нечасто), а браконьєри, які виходять на лов м’яча по ночах.
Шкоди вони завдають досить відчутної, але мужики все одно розуміють, що на життя їм скаржитися гріх.
Так вони і не скаржаться. Тільки в гольф грати не люблять.
